Поради початківцям

Поради початківцям письменникам: що робити, якщо немає натхнення

Часто кожен із авторів стикається з проблемою відсутністю натхнення. Отже, думаю, ця стаття буде корисною.

 Письменство – це дослідження. Ви починаєте з нуля і вчитеся, поки пишете.
Едгар Лоренс Доктороу (Edgar Lawrence Doctorow), американський письменник

Якщо ви мрієте написати роман в трьох частинах, а перед вами вже який день абсолютно порожній аркуш паперу, потрібно взяти себе в руки і приступити до справи. У цьому вам допоможуть прості рекомендації Меттью Трінетт (Matthew Trinetti), який пише для Huffington Post, Business Insider і інших видань, а також веде власний блог GiveLiveExplore.
Ось як ви пишете: просто сідаєте і починаєте писати. А ось як ви не пишете: тужите в очікуванні, поки з’явиться правильний настрій і ви будете повністю готові, історія цілком складеться у вас в голові і обросте деталями, і тільки потім ви сідаєте і просто починаєте писати.
Але бувають непрості дні, коли ви пробуєте писати і розумієте, що сказати вам, по суті, нічого. Що робити, якщо нічого не вийде? Сторінки залишаться порожніми? У такі моменти згадайте прості способи запустити в собі творчий процес.

1. Дайте відповідь на питання

Вам в голову приходить якесь животрепетне питання? Воно хвилює інших людей? Допоможіть їм розібратися. Допоможіть розібратися собі. Не має значення, яким саме буде це питання, просто виберіть одне. Навіть якщо ви не знаєте, як відповісти на нього, в процесі ви зможете наблизитися до вирішення.
  
2. Пишіть одній людині
Стівен Кінг (Stephen King) радить писати для вашого ідеального читача. Націлившись на всіх, ви не попадете ні в кого. Ви не зможете зосередитися, як щеня під дощем з тенісних м’ячів. Навряд чи це збіг, що книги, які дійшли до нас з глибин історії, часто є листами до однієї людини: «Листи до молодого поета» Рільке, «Моральні листи до Луцилія» Сенеки, «До самого себе» Марка Аврелія. Якщо вам складно почати, відкрийте електронну пошту і створіть нове повідомлення. Вкажіть одну людину в поле «Кому». І починайте писати.

3. Не бійтеся поганих чорнових начерків

 Дякую за цю прекрасну пораду Енн Ламотт (Anne Lamott). Коли ви тільки починаєте писати, перші результати можуть викликати огиду. На щастя, ви письменник і велика частина вашої роботи – полірувати текст і доводити його до розуму. В результаті може вийти щось дійсно гарне. Так чи інакше, редактура потрібна завжди, і ви зможете відредагувати що завгодно. Але для початку дайте вийти цьому «чого завгодно».

4. Хапайтеся за натхнення, коли воно несподівано приходить

Довіряйте своїй інтуїції. Іноді натхнення вдаряє абсолютно несподівано. Коли це відбувається, хапайте його і тримайте щосили. А вже потім дивіться, що ж ви зловили. Майже кожна вдала знахідка, за яку вам вдалося зачепитися, починалася з легкого швидкоплинного шепоту. Зосередьтеся і прислухайтеся.

5. Не чекайте натхнення, сидячи без діла

Це пастка! Вільям Фолкнер (William Faulkner) якось раз відповідав на питання, пише він по натхненню чи за розкладом: « Ну звичайно, я пишу по натхненню. На щастя, воно приходить щоранку в чверть на десяту ». Робіть свою справу, навіть якщо ви не відчуваєте наснаги. Як не дивно, це найшвидший спосіб знайти натхнення.

6. Вивертайтеся навиворіт

Ви людина, тому ваші думки напевно здадуться близькими іншим людям. Пишіть про те, що зачіпає особисто вас. І в ваших почуттях інша людина обов’язково знайде щось знайоме.

7. Запросіть читача в подорож

Читач хоче відправитися в нове місце. Читач хоче конфлікту. Читач хоче, щоб конфлікт був вирішений. Читач хоче дізнатися, що буде в кінці. Читач хоче історію. Зв’яжіть все це разом і дайте йому.

8. Згадайте аналогію про нічне світло фар

Ще одна чудова порада від Доктороу: «Це схоже на керування автомобілем вночі. Ви ніколи не побачите далі світла своїх фар, але так ви зможете проїхати весь шлях ». Звучить загрозливо, але просто почніть писати.

9. Остерігайтеся свого внутрішнього голосу

Можна порадити вам не прислухатися до внутрішнього голосу, який говорить, що нічого не вийде, ви не письменник і не варто навіть починати. Але ігнорувати його складно, можна сказати, навіть неможливо. Тому просто пам’ятайте про нього.

Внутрішній голос повинен залишатися фоном, як цокання годинника у вас в кімнаті.

Робіть вигляд, що не чуєте його, заперечуйте йому, смійтеся над ним. І закінчуйте прокляту фразу, поки він ненадовго залишив вас у спокої. Ваше життя буде змінюватися в залежності від того, прислухаєтеся ви до цього голосу чи ні. Сподіваємося, що ви виберете другий варіант і будете писати.

 https://bizua.org/1136/how-to-write